Античною (від латинського слова antiques — стародавній) назвали італійські гуманісти епохи Відродження греко-римську культуру як найдавнішу з відомих їм. Ця назва збереглася за нею і понині, хоча з тих пір відкриті і більш ранні культури. Слово збереглося як звичний синонім класичної давнини, тобто того світу, в лоні якого виникла європейська цивілізація. Говорячи про грецьке мистецтво, ми, як правило, маємо на увазі класику, тобто мистецтво класичного періоду (V — 20-і рр IVв. До н.е.)

Античний відділ Одеського музею західного і східного мистецтва виник в 1924 р. — майже з самого заснування музею. Його зібрання складають експонати античної грецької кераміки VI — II ст. до н.е., римського скла I — III ст., передані музею Державним Ермітажем в 1949 р і закуплені у приватних осіб; римський мармуровий барельєф, а також чудові зліпки з найбільш відомих творів грецької скульптури, які дають досить точне уявлення про оригінали.

У двох залах представлено понад 80 експонатів. Серед них можна побачити зліпки всіх уцілілих фігур скульптурної групи східного фронтону Парфенона — шедевра періоду високої класики, а також зліпки з прославлених скульптур: «Гермеса з немовлям Діонісом» Праксителя, «Аполлона Бельведерського» Леохара, знамениту «Венеру Мілоську» та ін. Вони були виконані західноєвропейськими майстрами в середині XIX століття на замовлення Імператорського Новоросійського університету (нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова). Також в експозиції представлена ​​точна бронзова гальванокопія XIX в. бюста Діоніса, оригінал якого був знайдений на Віллі Папірусу в Геркуланумі.

В цілому експозиція охоплює всі періоди античності, починаючи з епохи архаїки, і дозволяє простежити всі етапи розвитку грецької скульптури. Також в експозиції представлена ​​колекція південноіталійських ваз, кераміки Аттики, Коринфу і інших грецьких центрів, а також невелика колекція тендітних і витончених судин зі скла роботи майстрів Стародавнього Риму. Всього понад 50 предметів, серед яких: червонофігурні кратери для змішування води і вина, гідрії, амфори, чорнолакові канфари і ойнохої, чорнофігурні та білофонні лекіфи, фрагменти виразних теракотових статуеток, скляні бальзамарії.

Перлиною музейної колекції ваз є унікальна гідра з підтвердженим провенансом із зібрання середини XVIII століття, що належав неаполітанському колекціонерові творів античного вазопису Феліче Мастріллі.