«Київ-Одеса. Знаки і метафори міського простору»

«Київ-Одеса. Знаки і метафори міського простору»

Одеський музей західного та східного мистецтва, Дирекція художніх виставок України та Музей сучасного мистецтва Одеси представляють міжмузейний культурно-мистецький проект «Київ-Одеса. Знаки і метафори міського простору».

Кожне визначне історичне місто має свою неповторну ауру. Існує вона у Рима та Парижа,Стамбула та Відня, Києва та Одеси, Львова та Вільнюса.

Київ та Одеса – міста із своєрідними та неповторними історико-культурними і художніми традиціями, унікальною міською міфологією. 

Перетворення історичних міст у сучасні мегаполіси призвело до сумних  метаморфоз міського середовища, до стрімкого «вимивання» неповторної для кожного міста традиційної атмосфери. Незворотні процеси (зміна соціального і національного складу, а також культурного рівня населення міст, будівельний бум, який супроводжується варварським ставленням до архітектурних пам`яток,  тощо) спричинили зміни у відношенні до міста загалом, а також — до сприйняття міського простору.

Вже у перші роки нового тисячоліття це стало могутнім стимулом для перегляду великого історико-культурного, філософського, художнього надбання, що по суті утворює, за сучасними культурологічними визначеннями, «міський міф» та «міський текст».

В сучасній культурі міф давно вже перестав бути лише літературним явищем. «Неоміфологічна свідомість» є чи не визначальною рисою культурної ментальності сьогодення. Знак (від грец. semeion – знак) та метафора (грец. μεταφορά — «перенесення») є найважливішими засобами сучасного культурного тексту, як вербального, так і візуального.

Головні київські міфологеми – «Місто-Храм», «Другий Єрусалим», «Місто-сад», насамперед пов’язані з визначною місією Києва у розвитку східно-слов’янської культури, за доби князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, а також – з унікальним історичним ландшафтом та неповторними київськими краєвидами.

Київ назавжди вписаний в число світових сакральних центрів. В середині 19 століття Оноре де Бальзак називав Київ Вічним Містом, Північним Римом (есе  «Лист з Києва», 1849 рік). Багатовіковою художньою традицією Київ долучений до найбільш живописних міст. «Насправді Київ одне з найпрекрасніших міст у світі, а за своїм своєрідним розташуванням над могутніми водами Дніпра і над безкрайніми степами – це навіть єдине місто». (Олександр Бенуа)

Порівняно з тисячолітнім Києвом, доволі молода і завжди прекрасна Одеса, яка «розміняла» лише третє століття, має яскраве історико-культурне обличчя і є володаркою самобутнього та насиченого «культурного тексту».

Створена вільними, культурними та ініціативними людьми, Одеса швидко стала одним з економічних і культурних центрів. Завжди відрізняючись від більшості міст нашої країни, вона викликала бажання влади звести її відмінність до образу міста «у самого синього моря, Південної Пальміри та перлини у моря» – міста постійних мрій і снів, що потонуло в квітучих акаціях, з чудовою та різноманітною європейською архітектурою. «Але все це як тло. Він висітиме над нами ввесь час – цей незвичайний килим одеських звичаїв. Темна південна ніч покриває нас своєю яткою, на чорному небі стоятимуть завжди кілька ясних зір, наче кинув хтось у небо якір одеський герб. Тихий свист, шум, гуркотіння трамваїв все це вщухатиме в місті, лишатиметься позаду і не перейде паркана кінофабрики». (Ю. Яновський). 

Приблизно так виглядає ідеалістичний дискурс («мрії про минуле») щодо двох міст, самодостатніх і різних, що опинились в схожих, і доволі непростих соціо-культурних обставинах.

Головна мета проекту: виявити та дослідити надзвичайно важливу роль образотворчого мистецтва у формуванні та інтерпретації історико-культурних та міфопоетичних аспектів образу Києва та Одеси; проявити нові змісти та контексти у художньому сприйнятті міського середовища та простору. Також ми пропонуємо новий погляд із ХХІ століття на традиційний «образ міста» у мистецтві другої половини ХХ століття. Тобто, ми прагнемо, концептуально розширити рамки пейзажного жанру – до інтерпретації міського візуального тексту з його багатошаровою міфологією. Тому даний проект не передбачає жорстких жанрових і стилістичних обмежень. Головними критеріями підходу є креативність, чутливість до сучасних мистецьких контекстів, а головне – відтворення неповторної аури кожного міста.

Міжмузейний проект має на меті познайомити шанувальників мистецтва міста Одеси з унікальною фондовою збіркою Дирекції художніх виставок України. «Київська тема» репрезентована творами корифеїв «київської живописної школи» другої половини ХХ ст.: М.Глущенка, О.Захарчука, В.Одайника, О.Отрощенко, В.Рижих, С.Шишка, та ін. Із збірки Дирекції представлені також твори класиків одеського малярства: А.Лози, О.Попова, В.Токарева та ін. 

Широка репрезентація творчості  видатних одеських митців другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: О.Ацманчука, О.Волошинова, Ю.Єгорова, В.Кабаченка, К.Ломикіна, В.Маринюка,  В.Стрельнікова, С.Сичова, Л.Ястреб та ін. здійснена на основі колекції Музею сучасного мистецтва Одеси.

Дуже цікавими видаються сучасні мистецькі рецепції щодо «золотої доби» свого міста – його ідеального образу, а також рефлексії на теми сьогодення – твори О.Аполлонова, В.Басанця, О.Ворони-Адаменко, Г.Верещагіна, С.Ільїна, К.Корнійчук, С.Папроцького, О.Придувалової, В.Труша, В. Хруща та ін.

Сучасні художники творять новий міський «текст», сповнений знаками-символами, культурними алюзіями, новітніми метафорами. Деякі з них зосереджені на пошуках шляхів здобуття нової гармонії в урбаністичному середовищі; дехто навіть прагне віднайти потаємні знаки міської культури майбутнього – С.Белік, А.Духовична, І.Єремеєва, К.Косьяненко, І.Леві, М.Овсійко та ін.

 

Виставка працює у виставкових залах Одеського музею західного та східного мистецтва (Одеса, вул. Пушкінська, 9) до 30 вересня. 

Атональная реальность. Выставочный проект Виктора Сидоренко

Атональная реальность. Выставочный проект Виктора Сидоренко

В рамках IV Международного музыкального фестиваля ODESSA CLASSICS
Одесский музей западного и восточного искусства представляет

Выставочный проект Виктора Сидоренко
Атональная реальность

31 мая в 15:00 в Одесском музее западного и восточного искусства состоится открытие выставочного проекта одного из самых ярких и влиятельных художников Украины Виктора Сидоренко.

Виктор Сидоренко – живописец, куратор, публицист, исследователь. Действительный член (академик) и вице-президент Национальной академии искусств Украины, Народный художник Украины Кандидат искусствоведения, профессор живописи. Директор института проблематики современного искусства.

Выставочный проект Атональная реальность подчинен двухстороннему поиску гармоничного в атональном и реального в образном; ставит вопросы о социуме, гуманизме и самоидентификации современного человека в контексте социальных и исторических процессов.

Атональность – не есть дисгармония, а есть инверсия целостной общепринятой системы, которую мы пытаемся для себя определить и запечатлеть словесно. Звук, по мнению Сидоренко — это энергия, окружающая нас и воздействующая на нас.

Ритм звука имеет свой рисунок, своё графическое изображение или ЗНАК. Потоки звуковых волн спускаются на Землю с определённой частотой и воздействуют на каждую клетку живой материи. Мы сами являемся носителями этих частот и чем чище мы воспринимаем этот звук, тем легче стать тем, кого называют «творцом» или «творческим человеком».

Звук, его частота имеют огромное влияние на человека, и чем чище мы входим в резонанс с частотой Солнечных вибраций, тем чище звучит НОТА творчества, вдохновения, здоровья и процветания.

Искусство Виктора Сидоренко является редким примером соединения мощной образности визуального воплощения и активного исследования проблематики взаимодействия субъектов и объектов реальности.

В течение последних лет художник много работает над прорисовкой феномена героя, как некой выразительной метафорой действий, поступков, переживаний и размышлений. Помещён герой в реальный контекст нашего общества. Общества потребления, где герой исполняет его желания.
Персонаж Сидоренко — поисковый персонаж. Он находится в постоянстве поиска точки именования тех координат, в которых расположен. Самоидентификация, «проверка подлинности», бесконечное сравнение с самим собой актуальны во все времена.

Принципиальная определённость вектора исследования и развития ее смысловой образности для Сидоренко определилась ещё в 1996 году, в проекте «Амнезия», где впервые появился универсальный персонаж — «человек в кальсонах»: полуодетый человек в нижнем белье, которое в нашей стране на протяжении почти века носили все социальные слои. Художник считает, что этот персонаж остается актуальным и в 2018 году. Наш неосознанный, не проанализированый опыт возвращается в общественное сознание неизжитыми мифами и социальными комплексами. Прошлое разрастается до огромных размеров, прирастая в своей нездешности к настоящему, осуществляя экспансию и отнимая пространство. Иногда прошлое становится просто безграничным.

Выставка Атональная реальность посвящена герою. Герою нашего времени со следами прошлого на планах в будущее, находящемуся в неистовом желании избавиться не только от груза и ответственности своей памяти, но и от самой возможности рефлексии. Этот герой в поиске, этот герой в пути.

История ещё не закончена…

Открытие выставки 31 июня в 15:00

В рамках проекта Виктора Сидоренко

Атональная реальность

ДИСКУССИОННАЯ ПЛАТФОРМА — КРУГЛЫЙ СТОЛ

Тема: МЕТАРЕАЛЬНОСТЬ: ОТ ИНТЕНЦИИИ К ВИЗУАЛЬНОСТИ

Время: 4 июня 2018 р. 14.00 -16.00

Место: Одесса, Музей западного и восточного искусства

ул. Пушкинская, 9.